Проект “Робочий день судді”. Голова Вінницького апеляційного адміністративного суду Віталій Кузьмишин. 18.04.2016 р.

Мої вітання, шановні читачі!

В умовах сьогодення відкритість державних установ є запорукою успішної правової реформи. Суди та судді в очах суспільства є певною закритою кастою. Однак у ВААС ми з початку роботи особистим прикладом доводимо, що це не так, і власноруч знімаємо ілюзорний навіяний перед громадськістю «занавіс».

 

 

З 30 листопада 2015 року Вінницький апеляційний адміністративний суд запровадив проект під назвою «Робочий день судді». Протягом декількох місяців усі зацікавлені завдяки сторінкам рубрики мали змогу знайомитись окремо із кожним суддею та деталями його роботи впродовж тижня.

Сьогодні настала моя черга. Протягом цього тижня я, голова Вінницького апеляційного адміністративного суду Віталій Кузьмишин, здійсню для Вас екскурс у свої робочі будні.

Участь у цьому проекті для мене надзвичайно важлива. Адже відкритість, справедливість та доступність правосуддя є не лише ключовими принципами у роботі очолюваного мною суду, а й уже стали основоположною професійною метою життя.

Обов’язки голови апеляційного суду чітко окреслені Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до його норм, я представляю Вінницький апеляційний адміністративний суд у зносинах з іншими державними органами, фізичними та юридичними особами, контролюю ефективність праці апарату суду, забезпечую виконання рішень зборів суддів ВААС, організовую ведення та аналіз судової статистики, видаю накази та розпорядження. Окрім того, на мене покладено інформативний обов’язок: повідомляю Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України про наявність вакантних посад суддів у Вінницькому апеляційному адміністративному суді тощо. Більш детальний перелік обов’язків та завдань голови ВААС Ви зможете знайти на нашому офіційному веб-сайті.

Оминаючи формальні подробиці, зрештою перейду до того, як саме пройшов мій робочий понеділок.

До виконання своїх обов’язків підходжу з новими силами та свіжими ідеями. Адже наприкінці минулого тижня мав нагоду «розбавити» повсякденну робочу атмосферу дводенним відрядженням до столиці, де взяв участь у семінарі, присвяченому вивченню досвіду європейських країну сфері адміністративного судочинства. Спілкування з австрійськими колегами було приємним та корисним. Загалом, намагаюсь використовувати кожну подібну можливість, адже «допоки людина навчається, доти вона живе» – говорять класики, а «допоки – чогось прагне, доти відчуває смак життя» – доповнюю я. Європейський досвід вважаю особливо цінним, оскільки передові стандарти цивілізованих країн світу намагаюсь втілювати в національну судову систему в межах очолюваного суду. Отож обмін думок у колі іноземних колег обов’язково дасть поштовх цікавим і корисним новаціям.
Повернімось до робочого ранку.

Він розпочався із вивчення масиву документації: підписання вихідних листів та накладання резолюцій на вхідну пошту, що стосується питань, які належать до кола моїх повноважень; затвердження організаційно-розпорядчих документів. За час моєї відсутності матеріалів на опрацювання зібралось чимало.

Наступний крок – оперативна нарада з керівником апарату Вінницького апеляційного адміністративного суду Інною Грищук. Остання доповідає мені про стан ефективності роботи апарату суду, торкаємось низки моментів, адже від злагодженості роботи апарату суду залежить якість роботи судового корпусу. Обговорили і плани та завдання на тиждень, оскільки саме планування дозволяє правильно розподіляти час та сприяє продуктивності. ВААС ніколи не зупиняється на досягнутому, тому постійна робота задля покращення максимального комфорту відвідувачів у приміщенні установи у нас завжди на порядку денному.

Щоб крокувати у ногу з часом та бути в тонусі новин правової спільноти загалом та судової гілки влади зокрема, кожного дня я приділяю увагу моніторингу законодавчих змін.

У другій половині дня запланована зустріч уже із суддями. Робота у групі з контролю за якістю роботи ВААС була кропіткою та тривалою, зате, як зазвичай, плідною.

Перший день моєї участі у проекті добігає кінця, завершую його життєвим кредо: «Мети досягає той, хто її прагне». Я бажаю кожному невичерпного джерела енергії та наснаги на шляху реалізації своїх цілей.

Усім гарного вечора!

Теги: