Центр суддівських студій: Про особливості призначення виплати одноразової грошової допомоги сім’ї загиблого військовослужбовця

Про питання застосування статей 16 та 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сім’ї» у рішеннях адміністративних судів

Обставини справи: Громадянин проходив службу у Збройних Силах України, брав участь в антитерористичній операції, 13 грудня 2016 року, під час виконання обов’язку, пов’язаного із захистом Батьківщини, він загинув. З лікарського свідоцтва про смерть та висновку судово-медичного експерта встановлено, що причиною його смерті стало одержання поранення, заподіяного іншою особою.

Близькі родичі загиблого звернулись до Вінницького обласного військового комісаріату із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку зі смертю військовослужбовця. Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, їм відмовлено у призначенні такої допомоги.

У рішенні комісія послалась на ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп’яніння.

Позиція адміністративних судів всіх інстанції: Суди визнали протиправним та скасували рішення комісії Міністерства оборони України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги дружині, матері, батьку, сину загиблого військовослужбовця Збройних Сил України; зобов’язали Міністерство оборони України виплатити членам сім’ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України, передбачену ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві, у розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян у рівних частках.

Задовольняючи позов, суди вказали, що в ході спеціального розслідування було встановлено, що загибель солдата пов’язана з виконанням ним обов’язків військової служби та не є наслідком дій, які містять ознаки адміністративного правопорушення, скоєних у стані алкогольного сп’яніння. Відповідно до матеріалів службового розслідування не встановлено ознак вчинення кримінального правопорушення, вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, що мали наслідком його смерть, а навпаки доведено, що, незважаючи на вміст алкоголю в крові, смерть військовослужбовця настала внаслідок вчинення злочину іншою особою.

Джерело: Центр суддівських студій

Теги: